Великий тлумачний словник сучасної мови

цілокраїй

цілокра́їй

-я, -є.

Який має цілі краї, з цілими краями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. цілокраїй — цілокра́їй прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. цілокраїй — ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с. Який має цілі краї, з цілими краями. Перші листки картоплі, що з'являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. цілокраїй — ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с. Який має цілі краї, з цілими краями. Перші листки [картоплі], що з’являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (Картопля, 1957, 180).  Словник української мови в 11 томах