цінькати

ЦІ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Видавати слабкі пискливі звуки.

Було тихо, безлюдно, тільки синички шаруділи й цінькали (І. Волошин);

І цінькала з густих батьківських вільх маленька пташка, звана “прилинь”, а вся її [Роксолани] велика земля мовби забулася, пойнялася туманом, відійшла кудись у небуття, згинула для неї навіки (П. Загребельний);

// Створювати подібні звуки (про кулі, струни і т. ін.).

В степах довго квохтали кулемети, важко кашляли гармати та в'їдливо цінькали кулі (Г. Епік);

* Образно. Зима біснувалась, мурувала вікна холодними квітами; синицями цінькав мерзлий сніг, припадаючи до шибок (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. цінькати — ці́нькати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цінькати — -аю, -аєш, недок., розм. Видавати слабкі пискливі звуки (про птахів). || Створювати подібні звуки (про кулі, струни і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цінькати — ЦІ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати слабкі пискливі звуки (про птахів). Було тихо, безлюдно, тільки синички шаруділи й цінькали (Вол., Озеро.., 1959, 83); // Створювати подібні звуки (про кулі, струни і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
4. цінькати — Цінькати, -каю, -єш гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь. Вх. Уг. 274.  Словник української мови Грінченка