чабер
ЧАБЕ́Р, бру́, ч., бот.
Трав'яниста або напівчагарникова запашна рослина родини губоцвітих, що має бурі повзучі стебла з блідо-рожевими, іноді фіолетово-червоними квітками; містить ефірні олії, що використовуються в кулінарії, медицині й парфумерії.
Широко використовують як приправи до різних страв корені, листки, плоди або насіння пряних рослин. До них належать .. чабер, майоран (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)