чадно
ЧА́ДНО.
Присл. до чадни́й.
Чадно грохкають [гахкають] міни в хлібах, бігають люди знетямлені (О. Гончар);
Від сліз запухли очі, від розпачу зчорніло лице. У вухах чадно дзвеніло (В. Бабляк);
Андрійко Заруба уві сні всміхався. Чадно пахло зіллям (Г. Колісник);
// у знач. пред.
В хаті чадно й сьогодні (А. Тесленко);
Чадно: хтось напалив залізну грубу папером (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)