чадно

ЧА́ДНО. Присл. до чадни́й.

Чадно грохкають [гахкають] міни в хлібах, бігають люди знетямлені (Гончар, Людина.., 1960, 92);

Від сліз запухли очі, від розпачу зчорніло лице. У вухах чадно дзвеніло (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 258);

// у знач. присудк. сл.

В хаті чадно й сьогодні (Тесл., З книги життя, 1949, 85);

Чадно: хтось напалив залізну грубу папером (Еллан, II, 1958,43).

Значення в інших словниках

1. чадно — ЧА́ДНО. Присл. до чадни́й. Чадно грохкають [гахкають] міни в хлібах, бігають люди знетямлені (О. Гончар); Від сліз запухли очі, від розпачу зчорніло лице. У вухах чадно дзвеніло (В. Бабляк); Андрійко Заруба уві сні всміхався. Чадно пахло зіллям (Г.  Словник української мови у 20 томах
2. чадно — ча́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. чадно — Присл. до чадний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чадно — Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна. Дещо.  Словник української мови Грінченка