1. Словник української мови в 11 томах

чадно

ЧА́ДНО. Присл. до чадни́й.

Чадно грохкають [гахкають] міни в хлібах, бігають люди знетямлені (Гончар, Людина.., 1960, 92);

Від сліз запухли очі, від розпачу зчорніло лице. У вухах чадно дзвеніло (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 258);

// у знач. присудк. сл.

В хаті чадно й сьогодні (Тесл., З книги життя, 1949, 85);

Чадно: хтось напалив залізну грубу папером (Еллан, II, 1958,43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чадно — ЧА́ДНО. Присл. до чадни́й. Чадно грохкають [гахкають] міни в хлібах, бігають люди знетямлені (О. Гончар); Від сліз запухли очі, від розпачу зчорніло лице. У вухах чадно дзвеніло (В. Бабляк); Андрійко Заруба уві сні всміхався. Чадно пахло зіллям (Г. Словник української мови у 20 томах
  2. чадно — ча́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чадно — Присл. до чадний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чадно — Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна. Дещо. Словник української мови Грінченка