чадний

ЧАДНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до чад 1.

Із степу долітав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаний із чадним запахом торішніх полинів (Тют., Вир, 1964, 181);

Чадний дух сірки, лою, овечого поту стояв у приміщенні (Гончар, І, 1959, 112);

// Який виділяє, утворює чад.

Надворі шумів вітер, а в убогій хаті було тихо. Замість стола коло стіни старенька скриня; на їй, закурена і чадна, помалу блимала бляшана лампочка (Вас., І, 1959, 94);

Він підходив до обгорілих снопів, що лежали скрізь по подвір’ю й димились, перевертав їх, оглядав. Ось лежить його праця, його кривавиця, його надія; чорна, мокра, чадна… (Коцюб., І, 1955, 122);

День і ніч повз ваш будинок котиться залізна орда ревучих, виючих, чадних машин (Загреб., День.., 1964, 121);

У хаті стояв їдкий дух від розпарених кожухів, чадної махорки (Кучер, Зол. руки, 1948, 26);

// Який містить у собі чад, наповнений чадом.

По залі плив чадний, сизуватий дим (Собко, Нам спокій.., 1959, 120);

За білою запоною — там десь — блимали вогниками села, скрипіли в чадних брудних хатах колиски, пищали діти (Рильський, Бабине літо, 1967, 106);

Довкола будинку купчились люди. Вони сновигали в чадному мороці.., мов тіні мучеників, що зійшлися на вселенське пожарище (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 197).

▲ Чадни́й газ — безбарвний отруйний газ, продукт неповного окису вуглецю; окис вуглецю.

При отруєнні чадним газом потерпілий скаржиться на біль в голові, нудоту, дзвін у вухах і запаморочення (Підручник шофера.., 1960, 328).

2. перен. Який паморочить свідомість, збуджує, п’янить людину.

В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові чадної весни та млосного літа (Вас., II, 1959, 262);

А дні летіли шалено вперед. Промчали чадні, суворі, в жорстоких героїчних боях перші сім днів війни (Крот., Сини.., 1948, 340);

// Власт. людині, що перебуває в чаду (у 3 знач.).

Вкриває світ мла сіра… У темряві отій спов’є й тебе чадна зневіра (У. Кравч., Вибр., 1958, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чадний — (- хату) димний, курний, П. паморочливий, п'янкий Словник синонімів Караванського
  2. чадний — [чадний] м. (на) -ному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. чадний — ЧАДНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до чад 1. Чадний дух сірки, лою, овечого поту стояв у приміщенні (О. Гончар); // Який виділяє, утворює чад. А другий танк, немов шматок комети, поніс чадний вогонь аж у небо [..] (М. Словник української мови у 20 томах
  4. чадний — чадни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  5. чадний — -а, -е. 1》 Прикм. до чад 1). || Який виділяє, утворює чад. || Який містить чад, наповнений чадом. Чадний газ — безбарвний отруйний газ, продукт неповного згоряння карбонових сполук, монооксид карбону. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чадний — ДИ́МНИЙ (який димить; сповнений диму), КУРНИ́Й, ЧАДНИ́Й. Навколо вогнищ димних вояки Од вітру трусяться і чистять зброю (В. Мисик); В ранки погожі і в сутінки пізні З димної кузні клекіт гуля (А. Словник синонімів української мови
  7. чадний — Чадни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чадний — Чадний, -а, -е Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна. Котл. Ен. III. 27. Словник української мови Грінченка