часиночка

ЧАСИ́НОЧКА, и, ж.

Пестл. до часи́нка.

Щодень вони уміли урвати часиночку, щоб незамітно, неспостережено бачитись де-небудь на самоті (І. Франко);

[Олекса:] А де ж се мати? [Мар'яна:] Вони незабаром вернуться – на часиночку пішли кудись (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. часиночка — див. час  Словник синонімів Вусика
2. часиночка — часи́ночка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. часиночка — -и, ж. Пестл. до часинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. часиночка — ЧАСИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до часи́нка. Щодень вони уміли урвати часиночку, щоб незамітно, неспостережено бачитись де-небудь на самоті (Фр., III, 1950, 412); [Олекса:] А де ж се мати? [Мар’яна:] Вони незабаром вернуться — на часиночку пішли кудись (Вас., III. 1960, 46).  Словник української мови в 11 томах