часокількість
ЧАСОКІ́ЛЬКІСТЬ, кості, ж., лінгв.
Тривалість звука в процесі мовлення.
Приголосні звуки (як і голосні) можуть різнитись, нарешті, не якістю, не основним характером, а часокількістю своєю, тобто тривалістю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)