часокількість
ЧАСОКІ́ЛЬКІСТЬ, кості, ж., лінгв. Тривалість звука в процесі мовлення.
Приголосні звуки (як і голосні) можуть різнитись, нарешті, не якістю, не основним характером, а часокількістю своєю, тобто тривалістю (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 144).
Словник української мови (СУМ-11)