чахкання

ЧА́ХКАННЯ, я, с.

Дія за знач. ча́хкати і звуки, утворювані цією дією.

Гуркіт перейшов у сопіння й чахкання, на станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (П. Загребельний);

Ритмічне чахкання трактора Лешнер почув саме тоді, коли разом з Брумбахом і Шільдом обходив панські гаражі (В. Собко);

Заходимо в кімнату, на дверях якої напис “Столярна майстерня”. Приємний запах соснової стружки, чахкання рубанків та фуганків (з газ.).

Значення в інших словниках

1. чахкання — ча́хкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. чахкання — -я, с. Дія за знач. чахкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чахкання — ЧА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ча́хкати і звуки, утворювані цією дією. Гуркіт перейшов у сопіння й чахкання, на станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (Загреб.  Словник української мови в 11 томах