чахкання

ЧА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ча́хкати і звуки, утворювані цією дією.

Гуркіт перейшов у сопіння й чахкання, на станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (Загреб., Європа 45, 1959, 257);

Ритмічне чахкання трактора Лешнер почув саме тоді, коли разом з Брумбахом і Шільдом обходив панські гаражі (Собко, Запорука.., 1952, 176);

Заходимо в кімнату, на дверях якої напис «Столярна майстерня». Приємний запах соснової стружки, чахкання рубанків та фуганків (Рад. Укр., 2.ІV 1959, 3).

Значення в інших словниках

1. чахкання — ЧА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ча́хкати і звуки, утворювані цією дією. Гуркіт перейшов у сопіння й чахкання, на станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (П.  Словник української мови у 20 томах
2. чахкання — ча́хкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. чахкання — -я, с. Дія за знач. чахкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови