чаювання
ЧАЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. чаюва́ти.
Микола кілька разів кликав, повідомляв, що чай вистигає, а їх щось не тягло до чаювання (Ю. Збанацький);
Через хвилину всі знову розсілися по своїх місцях, чаювання продовжувалось, але до попередньої теми не повернулись (О. Гуреїв);
Особливу увагу привертає [у місті Нара в Японії] храм Сайдайї, в якому існує дуже своєрідна церемонія чаювання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)