чвакання

ЧВА́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. чва́кати і звуки, утворювані цією дією.

Серед будь-якого безладного гамору і клекоту відрізнить він рипіння коліс і чвакання кінських копит по болотяному шляху (Н. Рибак);

Коли ледве чутне хлипання стало виразним і перетворилося на голосне чвакання смоків, Курбала спинився (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. чвакання — див. звучання; хлюпання  Словник синонімів Вусика
2. чвакання — чва́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. чвакання — -я, с. Дія за знач. чвакати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чвакання — ЧВА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. чва́кати і звуки, утворювані цією дією. Серед будь-якого безладного гамору і клекоту відрізнить він рипіння коліс і чвакання кінських копит по болотяному шляху (Рибак, Помилка..  Словник української мови в 11 томах