чванько
ЧВАНЬКО́, а́, ч., діал.
Людина, яка любить чванитися, схильна до чванства.
Хвалився Будяку, надувшись, Коров'як, Що на троянду він походить колючками; А мій Будяк Сказав чванькові так: Не колючками будь похожий, – а квітками (Л. Боровиковський);
[Кость:] Розпочинаємо виступ гуртків: танцювального, хорового та драматичного артілі “Шлях Ілліча” під керівництвом Костя Бережного! [Галина:] От чванько! (М. Зарудний).
Словник української мови (СУМ-20)