чвиркнути

ЧВИ́РКНУТИ і рідко ЧВІ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до чви́ркати, чві́ркати.

Андрій з презирством чвиркнув крізь зуби (М. Коцюбинський);

– Курить хочеться, брат, – чвіркнув Сашко (А. Тесленко);

Хлопець чвиркнув по-парубоцькому через губу і загадково усміхнувся (С. Воскрекасенко);

– Левку, ти прийшов мене сватати? – Парубок чвиркнув і неохоче відповів: – Дуже ти мені потрібна (М. Стельмах);

Знайшлась у паничевій машині і шипучка якась, мабуть, американська, що чвіркнула на чабана піною (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. чвиркнути — чви́ркнути дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. чвиркнути — і рідко чвіркнути, -ну, -неш, док., розм. Однокр. до чвиркати, чвіркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чвиркнути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
4. чвиркнути — ЧВИ́РКНУТИ і рідко ЧВІ́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до чви́ркати, чві́ркати. Андрій з презирством чвиркнув крізь зуби (Коцюб., II, 1955, 8); — Курить хочеться, брат,— чвіркнув Сашко (Тесл.  Словник української мови в 11 томах