чвиря
ЧВИ́РЯ, і, ж., діал.
Негода.
Ішла жура осінньої чвирі. Над міськими болотами шкульгали дощі – холодні й нудні (М. Хвильовий);
* Образно. Риплять тачанки дощів і тріскотять кулемети чвирі (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)ЧВИ́РЯ, і, ж., діал.
Негода.
Ішла жура осінньої чвирі. Над міськими болотами шкульгали дощі – холодні й нудні (М. Хвильовий);
* Образно. Риплять тачанки дощів і тріскотять кулемети чвирі (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)