чекіст

ЧЕКІ́СТ, а, ч., іст.

Працівник Надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади (див. чека́²).

В спустілих будинках маєтку цієї весни з почину чекістів було влаштовано дитячу комуну для безпритульних сиріт (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. чекіст — чекі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. чекіст — -а, ч., іст. Працівник надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чекіст — ЧЕКІ́СТ, а, ч. Працівник Надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади ( див. чека²). Чекісти методично, крок за кроком завдавали ударів підпіллю українських націоналістів (Бойч.  Словник української мови в 11 томах