червоногарячий

ЧЕРВОНОГАРЯ́ЧИЙ, а, е.

Який має колір вогню; яскраво-червоний.

Коло куреня стояв отаман, Іван Ковбаненко .. Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок (І. Нечуй-Левицький);

Велике, червоногаряче, як вистиглий кавун, сонце вихопилось на сході з-за степового океану (Г. Коцюба);

Бригадир здивовано струснув своєю червоногарячою бородою (Є. Кротевич).

Значення в інших словниках

1. червоногарячий — див. яскравий  Словник синонімів Вусика
2. червоногарячий — червоногаря́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. червоногарячий — -а, -е. Який має колір вогню; яскраво-червоний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. червоногарячий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. червоногарячий — ЧЕРВОНОГАРЯ́ЧИЙ, а, е. Який має колір вогню; яскраво-червоний. Коло куреня стояв отаман, Іван Ковбаненко.. Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах