червонопрапорник

ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК, а, ч., іст.

Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора.

Озираючи червонопрапорників, Ворошилов зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся. – Дома, значить, товаришу Килигей? (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. червонопрапорник — червонопра́порник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. червонопрапорник — ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК, а, ч. Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора. Озираючи червонопрапорників, Ворошилов зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся.— Дома, значить, товаришу Килигей? (Гончар, II, 1959, 383).  Словник української мови в 11 томах