червонопрапорник
ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК, а, ч. Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора.
Озираючи червонопрапорників, Ворошилов зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся.— Дома, значить, товаришу Килигей? (Гончар, II, 1959, 383).
Словник української мови (СУМ-11)