червонопрапорник —
ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК, а, ч., іст. Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора. Озираючи червонопрапорників, Ворошилов зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся. – Дома, значить, товаришу Килигей? (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
червонопрапорник —
ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК, а, ч. Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора. Озираючи червонопрапорників, Ворошилов зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся.— Дома, значить, товаришу Килигей? (Гончар, II, 1959, 383).
Словник української мови в 11 томах