черв'ячок
ЧЕРВ'ЯЧО́К, чка́, ч.
1. Зменш. до черв'я́к.
Рибалка удочку закинув, Наткнувши на гачок Чималий черв'ячок (Л. Боровиковський);
Коломійця зворушило його щире каяття, хоч десь в глибинах душі ворушився черв'ячок сумніву (В. Речмедін);
* Образно. Темні черв'ячки брів поволі ворушились на її блідому чолі (І. Микитенко);
За останні два місяці тиждень жив [Хаблак] із сім'єю, не надивився, та й зовсім крихітною була тоді Оксана, черв'ячок рожевий (В. Дрозд);
* У порівн. Хлопчик кричав, рвався до матері, як черв'ячок, звиваючися у своїх кайданах (Г. Хоткевич).
2. діал. Вид мережування.
Побутували такі техніки, як гладь (“коса”), .. змережування черв'ячком (із журн.).
◇ (1) Замори́ти черв'ячка́ (д) див. замо́рювати.
Словник української мови (СУМ-20)