чередар

ЧЕРЕДА́Р, я́, ч., діал.

Чередник.

Загорнула свій лік у хустину, скочила на коника й справила його на Чешибіси. Занею поплентався незвісний чередар, простоволосий (К. Гриневичева);

Гурт чередарів.

Значення в інших словниках

1. чередар — Пастух <�череди>, скотар  Словник синонімів Караванського
2. чередар — див. пастух  Словник синонімів Вусика
3. чередар — -я, ч., зах. Чередник.  Великий тлумачний словник сучасної мови