чередарка

ЧЕРЕДА́РКА, и, ж., діал.

Жін. до череда́р.

Мала чередарка з веретеном у руках, у довгій, червоній плахотці, гей краснолюдок, здоганяла свою неслухняну овечку, а пси у поміч її лаяли з усіх сил (К. Гриневичева).