черпнути
ЧЕРПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод.
Однокр. до черпа́ти.
Він черпнув ще разів два кельнею, розмазав рівно й зверху прибілив щіткою (П. Козланюк);
У коридорах другого поверху більш-менш спокійно, лише біля дошки оголошень товчуться люди. Зазвичай вони хочуть черпнути щось цінне для себе. Проте ці “новини” переважно застарілі (з газ.);
* Образно. Асуар черпнув широкими грудьми повітря, ніби набирав сили, і спокійним, дзвінким голосом промовив: – Я один тут, і мої слова будуть чужі для вас (Мирослав Ірчан);
В ці дні [дні весни] бажаєш світ щасливий черпнути відрами до дна І сміло сіяти на ниви Багатство ярого зерна (М. Стельмах);
Пише, що задумала низку оповідань для дітей з нашої історії, історії України. Це ж скарбниця невичерпна, і майже ніхто ще з неї води не черпнув. – Дуже мені хочеться з вашою дружиною познайомитися (О. Іваненко).
◇ (1) Черпну́ти ківш ли́ха – те саме, що Ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) [ча́шу] ([по́вний] ківш [ли́ха]) [до кра́ю (до дна, до де́нця́)] (див. випити).
Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)