черпнути
ЧЕРПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до черпа́ти.
Він черпнув ще разів два кельнею, розмазав рівно й зверху прибілив щіткою (Козл., Пов. і опов., 1949, 227);
*Образно. Асуар черпнув широкими грудьми повітря, ніби набирав сили, і спокійним, дзвінким голосом промовив: — Я один тут, і мої слова будуть чужі для вас (Ірчан, II, 1958, 97);
В ці дні [дні весни] бажаєш світ щасливий черпнути відрами до дна І сміло сіяти на ниви Багатство ярого зерна (Стельмах, V, 1963, 253).
Словник української мови (СУМ-11)