черпачок

ЧЕРПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до черпа́к.

До джерела була втоптана стежечка, а біля самої води лежав черпачок, зроблений із кори (Фр., III, 1950, 85);

Під час розкопок городища Вишнева Гора в одному з жител був знайдений великий горщик з відбитою верхньою частиною, заповнений жовтою торфоподібною масою, в якій знаходився маленький дерев’яний черпачок (Ар-хеол., 8, 1953, 41);

— На Дніпрі таке дно земснарядом враз би поглибили. А тут землечерпалка — слабенька, з черпачками, хлюп, хлюп… (Донч., VI, 1957, 510).

Значення в інших словниках

1. черпачок — див. ложка  Словник синонімів Вусика
2. черпачок — ЧЕРПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до черпа́к. До джерела була втоптана стежечка, а біля самої води лежав черпачок, зроблений із кори (І.  Словник української мови у 20 томах
3. черпачок — черпачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. черпачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до черпак.  Великий тлумачний словник сучасної мови