черпачок

ЧЕРПАЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до черпа́к.

До джерела була втоптана стежечка, а біля самої води лежав черпачок, зроблений із кори (І. Франко);

Під час розкопок городища Вишнева Гора в одному з жител було знайдено великий горщик із відбитою верхньою частиною, заповнений жовтою торфоподібною масою, в якій лежав маленький дерев'яний черпачок (з наук. літ.);

– На Дніпрі таке дно земснарядом враз би поглибили. А тут землечерпалка – слабенька, з черпачками, хлюп, хлюп... (О. Донченко);

// У знач. прикладки.

Умивалися – старий зливав на руки, а малий підставляв долоні – черпачки (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. черпачок — див. ложка  Словник синонімів Вусика
2. черпачок — черпачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. черпачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до черпак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. черпачок — ЧЕРПАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до черпа́к. До джерела була втоптана стежечка, а біля самої води лежав черпачок, зроблений із кори (Фр.  Словник української мови в 11 томах