чертиця ЧЕРТИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дерево з обідраною довкола корою. Зрізати чертицю. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках чертиця — -і, ж., зах. Дерево з обідраною корою. Великий тлумачний словник сучасної мови чертиця — Черти́ця, -ці ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80. Словник української мови Грінченка