чесання
ЧЕСА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. чеса́ти.
Треба було довго вмовляти його, поки він згодився на вмивання та на чесання (Б. Грінченко);
Потроху вона перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри (Леся Українка);
Гребінне чесання виконують на гребенечесальних машинах, кардне – на кардочесальних (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Чеса́ння волокна́ – розділення, паралелізація і змішування окремих волокон у прочіс.
При виробленні пряжі з очосів чесання волокна здійснюється на кардочесальній машині, а прядіння по мокрому і сухому способах (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)