чесання

ЧЕСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чеса́ти.

Треба було довго вмовляти його, поки він згодився на вмивання та на чесання (Гр., І, 1963, 277);

Потроху вона перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри (Л. Укр., III, 1952, 592).

Значення в інших словниках

1. чесання — ЧЕСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чеса́ти. Треба було довго вмовляти його, поки він згодився на вмивання та на чесання (Б. Грінченко); Потроху вона перейняла чорне убрання і гладке чесання волосся від чоловікової сестри (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
2. чесання — чеса́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. чесання — -я, с. Дія за знач. чесати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чесання — Розділення волокнистого матеріалу (ск., бавовни, вовни) на окремі волокна, очищення його від засмічуючих домішок та перетворення розпушеної маси на суцільну стрічку; гребінне ч. виконують на гребенечесальних машинах, кардне — на кардочесальних.  Універсальний словник-енциклопедія
5. чесання — Чеса́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)