чесаний

ЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до чеса́ти 1, 2.

Навіщо їй ті розкішні довгі коси, пиха й гордість дівоча, миті, чесані й плекані з таємничими дівочими надіями (Коцюб., І, 1955, 267);

Щось над ними заворушилося, закректало, і з печі звісилася скуйовджена, давно не чесана голова старезного діда (Мур., Бук. повість, 1959, 29).

Значення в інших словниках

1. чесаний — ЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до чеса́ти 1, 2. Навіщо їй ті розкішні довгі коси, пиха й гордість дівоча, миті, чесані й плекані з таємничими дівочими надіями (М. Коцюбинський); Щось над ними заворушилося, закректало, і з печі звісилася скуйовджена, давно не чесана голова старезного діда (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
2. чесаний — че́саний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. чесаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до чесати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чесаний — Че́саний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)