чесонути

ЧЕСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що і без прям. дод.

Підсил. до чесну́ти.

Тимко чесонув його ще раз. Цівадіс сів, тяжко, по-вовчому завивши (Григорій Тютюнник);

Буряки зійшли добре, дружно. І на тобі: озима совка, під'їдень. Та як чесонула! Пропали, думаю, буряки (Остап Вишня);

– Даруйте, товаришу майор, – жартома виструнчився Скиба. – Я одразу ж відчув, що переді мною майор, ще й до того ж граф, і тому не чесонув по вас з автомата (П. Загребельний);

– Гавро, піддй йому жару! – Глипа шарпнув з такою люттю, наче збирався одірвати коневі голову, а Гавро чесонув по спині лозинякою. – Гавро, т-турни його ззаду! – і Гавро гупнув плечем коневі під жижки (В. Близнець).

Значення в інших словниках

1. чесонути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
2. чесонути — чесону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. чесонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Підсил. до чеснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чесонути — СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев.  Словник синонімів української мови
5. чесонути — ЧЕСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до чесну́ти. Тимко чесонув його ще раз. Цівадіс сів, тяжко, по-вовчому завивши (Тют., Вир, 1964, 484); — Даруйте, товаришу майор, —жартома виструнчився Скиба.  Словник української мови в 11 томах