чесонути —
ЧЕСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що і без прям. дод. Підсил. до чесну́ти. Тимко чесонув його ще раз. Цівадіс сів, тяжко, по-вовчому завивши (Григорій Тютюнник); Буряки зійшли добре, дружно. І на тобі: озима совка, під'їдень. Та як чесонула!...
Словник української мови у 20 томах
чесонути —
чесону́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
чесонути —
СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев.
Словник синонімів української мови
чесонути —
ЧЕСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до чесну́ти. Тимко чесонув його ще раз. Цівадіс сів, тяжко, по-вовчому завивши (Тют., Вир, 1964, 484); — Даруйте, товаришу майор, —жартома виструнчився Скиба.
Словник української мови в 11 томах