четвер
ЧЕТВЕ́Р, рга́, ч.
Четвертий день тижня (після неділі).
Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Марко Вовчок);
На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга, адже там моє перше “Свет и тени” (М. Коцюбинський);
// Про звичайний день прийомів, зустрічей у кого-небудь; про прийом, вечір, який улаштовують у цей день.
Цього разу свій традиційний літературний “четвер” письменники Сімферополя провели в затишному гірському містечку, що має назву Старий Крим (з газ.).
(1) Вели́кий четве́р, церк. – четвер останнього перед Великоднем тижня; інші назви – Страсний, Чистий, Мертвецький четвер.
У Великий четвер закінчували писати писанки та починали пекти жовті паски (з навч. літ.);
Чи́стий понеді́лок (четве́р) див. понеді́лок.
◇ Ні тепе́р ні в четве́р див. тепе́р;
(2) Чи тепе́р чи в четве́р (д) див. тепе́р;
[Як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р див. тепе́р.
Словник української мови (СУМ-20)