четвертування
ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с.
Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови.
– В нашу добу сидіти в тюрмі – це забава, – смакував Швейк далі. – Жодних четвертувань, жодних іспанських чобіт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
До січового товариства приймали тих, хто внутрішньо був готовий і до палі, і до четвертування (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)