четвірко
ЧЕТВІ́РКО, невідм., числ. кільк., збірн.,розм.
Зменш. до че́тверо.
І жили собі любенько! Господь благословив і діточками – четвірко їх мали: три дівчини, як зорі ходили, і хлопчик (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)ЧЕТВІ́РКО, невідм., числ. кільк., збірн.,розм.
Зменш. до че́тверо.
І жили собі любенько! Господь благословив і діточками – четвірко їх мали: три дівчини, як зорі ходили, і хлопчик (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)