четвірочник

ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм.

Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. четвірочник — четві́рочник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. четвірочник — -а, ч., розм. Учень, який одержує перев. четвірки (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. четвірочник — ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах