четвірочник ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.). Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках четвірочник — ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах четвірочник — четві́рочник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови четвірочник — -а, ч., розм. Учень, який одержує перев. четвірки (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови