чий-будь
ЧИЙ-БУ́ДЬ, займ., неознач., розм.
Те саме, що чий-не́будь.
Отець Гаврило покрутив головою. – А відгадайте таку: від чийого-будь приходу скаче дурень з прірви в воду (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)ЧИЙ-БУ́ДЬ, займ., неознач., розм.
Те саме, що чий-не́будь.
Отець Гаврило покрутив головою. – А відгадайте таку: від чийого-будь приходу скаче дурень з прірви в воду (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)