чий-будь

ЧИЙ-БУ́ДЬ, займ., неознач., розм.

Те саме, що чий-не́будь.

Отець Гаврило покрутив головою. – А відгадайте таку: від чийого-будь приходу скаче дурень з прірви в воду (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чий-будь — див. спільний; чий Словник синонімів Вусика
  2. чий-будь — чий-бу́дь займенник Орфографічний словник української мови