чий-небудь
ЧИЙ-НЕ́БУДЬ, ЧИЯ́-НЕ́БУДЬ, ЧИЄ́-НЕ́БУДЬ, займ. неознач.
Належний тому або іншому, стос. до того або іншого, безвідносно до кого-, чого-небудь конкретного.
Ще далі – хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад, або хтось ззаду кладе на плечі руки (М. Коцюбинський);
Все було до ладу, як слід. Ідучи сюди, Ваня кожного разу боявся побачити чиї-небудь сліди, крім своїх. Тоді не тільки загинув би його город, але й сам рівчак загубив би свою таємність і привабливість (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чий-небудь — ЧИЙ-НЕБУДЬ – ЧИЙСЬ Чий-небудь, чийого-небудь, займ. Належний тому або іншому, який стосується того або іншого; безвідносно до когось, чогось конкретного. Ще далі – хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Літературне слововживання
- чий-небудь — див. чий Словник синонімів Вусика
- чий-небудь — чий-не́будь займенник Орфографічний словник української мови
- чий-небудь — займ. неознач. Належний тому або іншому, стос. до того або іншого, безвідносно до кого-, чого-небудь конкретного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чий-небудь — ЧИЙ-НЕ́БУДЬ, займ. неознач. Належний тому або іншому, стос. до того або іншого, безвідносно до кого-, чого-небудь конкретного. Ще далі — хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад, або хтось ззаду кладе на плечі руки (Коцюб., II, 1955, 239). Словник української мови в 11 томах