чий-небудь
ЧИЙ-НЕ́БУДЬ, ЧИЯ́-НЕ́БУДЬ, ЧИЄ́-НЕ́БУДЬ, займ. неознач.
Належний тому або іншому, стос. до того або іншого, безвідносно до кого-, чого-небудь конкретного.
Ще далі – хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад, або хтось ззаду кладе на плечі руки (М. Коцюбинський);
Все було до ладу, як слід. Ідучи сюди, Ваня кожного разу боявся побачити чиї-небудь сліди, крім своїх. Тоді не тільки загинув би його город, але й сам рівчак загубив би свою таємність і привабливість (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)