чиновність
ЧИНО́ВНІСТЬ, ності, ор. ністю, ж.
Властивість за знач. чино́вний.
Малограмотна чиновність і заздрість безталання стикувалися у якійсь патологічній люті: бач, який ще зелений, а пісні його лунають по всій країні і навіть за її межами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)