чинодрал
ЧИНОДРА́Л, а, ч., розм., зневажл.
Те саме, що чино́вник, чину́ша.
Він був не з тих богатирів, А цілився у генерали... Та надто рано застарів І сам пошився в чинодрали (С. Воскрекасенко);
З жалем, але рішуче ми списуємо в архів такі листи – анонімок не розглядаємо. А могли б разом з автором поборотися за чиюсь честь з бюрократами і чинодралами (з газ.);
Поет знав на ім'я кожного хапугу, казнокрада, чинодрала, що опинились у пеклі, і міг з твердою впевненістю сказати, за які саме гріхи судилось їм вічно кипіти в геєні огненній (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)