чиргикання

ЧИРГИ́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чирги́кати і звуки, утворювані цією дією.

Іноді з землі чути металеве чиргикання, і наверх вилітає посічений чохол з гранати (Ю. Мушкетик);

Григорій плентався ззаду, а його переслідувало чиргикання пилки та чайчине ячіння, переслідувало довго в тім безконечнім скрипінні снігу (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. чиргикання — чирги́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чиргикання — -я, с., розм. Дія за знач. чиргикати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чиргикання — ЧИРГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чирги́кати і звуки, утворювані цією дією. Іноді з землі чути металеве чиргикання, і наверх вилітає посічений чохол з гранати (Мушк., Чорний хліб, 1960, 154).  Словник української мови в 11 томах