чиркати

ЧИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., об що, чим, по чому ібез. дод., розм.

Те саме, що черка́ти 1.

Поклавши ногу на ногу, пан тільки те й робив, що чиркав сірником і затягувався пахучою цигаркою з товстим і довгим мундштуком (С. Добровольський);

Чиркало об ручицю колесо (Ю. Мушкетик);

Він механічно чиркав олівцем, і на аркуші все яскравіше і яскравіше вимальовувався профіль найдорожчої в світі людини (Ю. Збанацький);

Скільки козацьких кісток лежить на мулистому дні ріки? В Єлизаветинській та на Хомутовському дозорі стояло по поганенькій гарматці, а з-за кущів з низини чиркали тисячі черкеських стріл. У темні дощові ночі легкі черкеси пробиралися до Єлизаветинської (із журн.);

Над моєю головою, вирисовуючи незримі вісімки, кружляла зграя веселих вечірніх мушок. Десь збоку внизу сочно чиркала коса, і звідти віяло вогким, густим духом свіжокошеного сіна (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. чиркати — чи́ркати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чиркати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що черкати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чиркати — ПИ́ТИ що і без додатка (алкогольні напої), ВИПИВА́ТИ, СПИВА́ТИ розм., КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЛЯ́ТИ розм., ХИЛИ́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ВИХИЛЯ́ТИ розм., СМОКТА́ТИ розм., ЧЕРКА́ТИ (ЧИРКА́ТИ) розм., ЦМУ́ЛИТИ (ЦМО́ЛИТИ) розм., ЧАРКУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. чиркати — ЧИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що черка́ти¹. Поклавши ногу на ногу, пан тільки те й робив, що чиркав сірником і затягувався пахучою цигаркою з товстим і довгим мундштуком (Добр., Ол.  Словник української мови в 11 томах