чиркати

ЧИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що черка́ти¹.

Поклавши ногу на ногу, пан тільки те й робив, що чиркав сірником і затягувався пахучою цигаркою з товстим і довгим мундштуком (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7);

Чиркало об ручицю колесо (Мушк., Серце.., 1962, 7);

Він механічно чиркав олівцем, і на аркуші все яскравіше і яскравіше вимальовувався профіль найдорожчої в світі людини (Збан., Сеспель, 1961, 123).

Значення в інших словниках

1. чиркати — ЧИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., об що, чим, по чому ібез. дод., розм. Те саме, що черка́ти 1. Поклавши ногу на ногу, пан тільки те й робив, що чиркав сірником і затягувався пахучою цигаркою з товстим і довгим мундштуком (С.  Словник української мови у 20 томах
2. чиркати — чи́ркати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. чиркати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що черкати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чиркати — ПИ́ТИ що і без додатка (алкогольні напої), ВИПИВА́ТИ, СПИВА́ТИ розм., КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЛЯ́ТИ розм., ХИЛИ́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ВИХИЛЯ́ТИ розм., СМОКТА́ТИ розм., ЧЕРКА́ТИ (ЧИРКА́ТИ) розм., ЦМУ́ЛИТИ (ЦМО́ЛИТИ) розм., ЧАРКУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови