чиркання

ЧИ́РКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чи́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Цікавість Марти зросла, коли Антін, по прохідці, пройшов не в їдальню, а просто до себе. Вона чула розмірені кроки, що одбивались, наче такт думки, часте чиркання сірника об коробку, а зачинені двері вабили більше, ніж вільний вхід (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. чиркання — чи́ркання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чиркання — -я, с., розм. Дія за знач. чиркати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чиркання — ЧИ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чи́ркати і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах